Що нового

в освітній сфері

25 квітня

Чому не відбулося підвищення зарплат освітян з 1 квітня?

Підвищення зарплат освітян з 1 квітня

Підвищення заробітної плати-2024

Восени минулого року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував підвищення зарплат освітянам приблизно на 21% у 2024 році. 

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, підвищення мало відбутися у 2 етапи в межах зростання мінімальної заробітної плати:

  • з 1 січня — на 10%;
  • з 1 квітня — ще на 12%.

Проте очікуваного підвищення в квітні так і не відбулося. 

Відповідно до роз’яснень від Мінекономіки, підвищення заробітних плат освітян заклали в Пояснювальній записці до проєкту Державного бюджету України на 2024 рік. У документі, зазначено про «встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС:

  • з 1 січня 2024 року в розмірі 3 195 гривень;
  • з 1 квітня 2024 року — 3 600 гривень».

Як зауважив юрист Олександр Брижак, підвищення також передбачили в проєкті постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Проте в Кабінеті Міністрів України ухвалили цей проєкт постанови зі змінами. Так, у затвердженому 12 січня 2024 року варіанті вказано:

«Посадові оклади (тарифні ставки) з 1 січня 2024 р. розраховуються, виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду 3 195 гривень».

Таким чином йдеться лише про перший етап (1 січня 2024 року), а отже, підвищення посадового окладу освітян і освітянок з 1 квітня 2024 року не відбулося.

За матеріалами Освіторія

25 квітня

У МОН провели зустріч щодо формування мережі академічних ліцеїв

Реформа мережі академічних ліцеїв

Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати

18 квітня в Міністерстві освіти і науки України відбулася робоча зустріч щодо законодавчого забезпечення реформи профільної середньої освіти.

У травні цього року заплановано проведення громадських обговорень реформи профільної середньої освіти, що передбачають зустрічі представників Міністерства освіти і науки України, експертів Проєкту DECIDE з управлінцями освіти в регіонах. Планування мережі академічних ліцеїв є одним із найважчих та соціально-чутливих питань та потребує суспільного консенсусу, розуміння необхідності змін та узгодження з громадами.

«Ми плануємо провести низку зустрічей, щоб обговорити ті проблеми, які є в закладах освіти, та можливість їхнього розвʼязання. Упровадження профільної середньої освіти, створення академічних ліцеїв потребують об'єктивної дискусії. Усі зміни в роботі закладів загальної середньої освіти буде погоджено з відповідними центральними органами та органами місцевого самоврядування. Крім академічних ліцеїв, невіддільною частиною профільної середньої освіти є також професійні коледжі. Вони мають функціонувати синхронно», — зауважив заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків.

Головною метою реформи профільної середньої освіти є індивідуальний підхід до освіти в старшій школі та наближення її до потреб кожного. Учні зможуть обирати напрям навчання, курси та предмети, а школи проводитимуть якісну профорієнтаційну роботу. Для цього, потрібно змінити зміст освіти, підходи до організації освітнього процесу, а також створення нової ефективної мережі.

Зокрема мережа ліцеїв має бути такою, щоб забезпечити вибір профілів для учнів із сіл і маленьких міст. Це можуть бути або багатопрофільні ліцеї, або кілька ліцеїв із різними профілями на доступній відстані. Тож учням, поблизу домівок яких не буде ліцеїв, потрібно мати можливість доїжджати на навчання і/або проживати в пансіонах при ліцеях.

Під час зустрічі експерти обговорювали такі показники наближеності ліцеїв: 30 кілометрів до закладу освіти для підвезення учнів і проживання при закладі освіти, 10 кілометрів — для щоденного добирання.

Також учасники обговорили важливість врахування демографічної ситуації. Оскільки щороку чисельність учнівства в закладах освіти буде зменшуватися, потрібна зміна мережі закладів освіти. Згідно з демографічними даними з 2030 року до ліцеїв і коледжів вступатиме значно менша кількість дітей, ніж буде випускатись. Це вплине на заклади освіти в регіонах. Тобто період з 2027 року до 2032 буде перехідним, коли шкіл буде більше, ніж їх залишиться потім.

Окрім того, планування реформи профільної освіти становить 10 років. 

Наразі у МОН розпочато роботу над пілотуванням профільної середньої освіти. Зокрема, 25 шкіл з усієї України першими розроблятимуть й апробуватимуть нові освітні моделі, щоб згодом надавати рекомендації щодо впровадження реформи в усіх закладах освіти країни.

З вересня 2025 року розпочнеться перехід до широкомасштабного пілотування, який триватиме до липня 2027. Будуть дібрані пілотні заклади освіти, у яких апробуватимуть різні моделі, з яких оберуть одну або дві найбільш ефективні.

У 2027 році заплановано впровадження реформи профільної середньої освіти. На цьому етапі вже запрацюють всі академічні ліцеї.

Джерело: МОН

25 квітня

Долучайтеся до профорієнтаційної конференції в техногалузі

Розвиток інформаційних технологій

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

Львівський IT Кластер утретє проведе IT Future Conf 2024 — найбільшу в Україні профорієнтаційну конференцію, присвячену сфері інформаційних технологій. 

Ця подія покликана допомогти учням старших класів, вступникам і вчителям інформатики дізнатися більше про перспективи ІТ-освіти та кар'єри у сфері.

На конференції 10 спікерів галузі розповідатимуть про найактуальніші професії майбутнього та роботу в ІТ-індустрії. Учасники дізнаються про тенденції в Living with Tech, Data Science, Artificial Intelligence, Cybersecurity, UI/UX Design, Electronics та Robotics.

Спікери заходу — Наталія Макарчук (Sombra), Євген Горовий (IT-Jim) та Олег Шишкін (N-iX) — поділяться секретами успішного старту кар'єри в ІТ, розкажуть про застосування штучного інтелекту та роль технологій у розвитку мистецтва. 

Зокрема школярі-вихованці Малої академії наук розкажуть про створення власних інноваційних проєктів — каркасного екзоскелету та безлопатевого вітрогенератора.

Конференція проходитиме 15 травня в гібридному форматі. 

Учасники отримають сертифікати, а вчителі інформатики після тестування — сертифікати з кількістю годин від Львівського ІТ Кластера та Львівського національного університету імені І. Франка.

Долучитися до конференції можна безкоштовно, попередньо зареєструвавшись за посиланням

За інформацією МОН

24 квітня

Для українських школярів проведуть урок про права дитини

Урок про права дитини

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад

В Україні учнів і учениць 5-11 класів навчатимуть прав дитини згідно з Європейською соціальною хартією. У межах проєкту розробили спеціальний навчальний урок, який отримав офіційний гриф Міністерства освіти і науки України.

Таку інформацію зазначили автори ініціативи — Асоціація інноваційної та цифрової освіти. 

Для проведення уроку з прав дитини для школярів учителі повинні будуть пройти спеціальний курс підвищення кваліфікації.

Наразі деякі школи вже впроваджують такі факультативні заняття з квітня 2024 року. Найближчим часом до проєкту долучаться ще 3 000 педагогів і 10 000 учнів та учениць з усіх регіонів України.

За словами голови Офісу Ради Європи в Україні Мачея Янчака ініціатива отримала схвальні відгуки й підтримку від європейських держав.

Навчальний урок має сформувати в учнів:

  • обізнаність у своїх соціальних правах, закріплених в Європейській соціальній хартії;
  • первинні навички захисту своїх прав та залучення до правозахисної діяльності, спрямованої на імплементацію європейських соціальних стандартів в України.

«Лише знаючи свої права, можна запобігти їх порушенню і боротися за їх дотримання, а тому реалізація такого проєкту є вкрай важливою для кожного українця, особливо для молодого покоління», — акцентував омбудсмен з прав людини Дмитро Лубінець.

За матеріалами Укрінформ

24 квітня

«Діти в перших класах київських шкіл не розуміють в середньому 40% від всього почутого на уроках», - Андрій Ковальов

«Діти в перших класах київських шкіл не розуміють в середньому 40% від всього почутого на уроках», - Андрій Ковальов

Як підготуватися до уроку за допомогою нейромереж

Про це розповів Андрій Ковальов, засновник ГО «Спільномова», на своїй сторінці у Facebook

Так, в листопаді-грудні «Спільномова» розробили, протестували, а з січня 2024 почали впроваджувати в школах нову методику вимірювання не лише активного словникового запасу, а й розуміння почутого учнями 1-2 класів в школах Києва.

«Розуміння почутого є однією з основних компетентностей для початкової школи, від цього залежить ефективність навчання вцілому», – зазначив Андрій Ковальов.

Попередні дослідження, які у тестовому режимі проводили у садочках у листопаді-грудні 2023 року, засвідчили, що 85% 5-річних дітей Києва знають українську мову на недостатньому рівні.

«В середньому діти в 1 класі не розуміють 40% від почутого від модератора, 65% (2/3) від всіх дітей не розуміють більше 50% почутого, 29% (майже 1/3) не розуміють більше 75% почутого», - зазначає Андрій Ковальов.

Автори дослідження припускають, що така ситуація з (не)розумінням почутого на уроках значною мірою є причиною низьких результатів українських учнів в PISA-2022 (41% 15-річних підлітків не опанували читання з розумінням на базовому рівні).

Він зауважив, що «Спільномова» продовжує вимірювання мовного середовища в садочках та школах Києва, а все більше закладів освіти ініціюють такі вимірювання у себе.

Джерело: засновник ГО «Спільномова» Андрій Ковальов

23 квітня

Міністерства України обговорили стратегію догляду та допомоги дітям з порушенням розвитку

Підтримка дітей з порушенням розвитку

Підтримка особистісного здоров'я: акценти

19 — 20 квітня відбулась стратегічна сесія за участю Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства соціальної політики, провайдерів послуг і громадськості.

Метою цієї події було узгодження плану дій з розвитку сімейноцентричної системи супроводу дітей, які народилися з порушеннями функціонування через травми чи хвороби.

Представником МОН у стратегічній сесії стала заступниця міністра Євгенія Смірнова. Разом із колегами з інших відомств вона визначила отримувачів допомоги, зони відповідальності органів влади, точки входу в кожну із систем та можливі підходи до координації між послугами різних сфер. 

Також учасники стратсесії окреслили континуум життя дитини від перинатального віку до повноліття та наповнили його відповідними послугами з фокусом на розвиток, соціалізацію та залучення родини.

Окрім того, під час заходу було визначено пріоритетні напрями подальшої роботи, механіки взаємодії між відомствами та наступні кроки з формування системи сімейноцентричної підтримки дітей з порушеннями розвитку. 

Як зауважили в освітньому відомстві, створення інтегрованої системи догляду та допомоги передбачає переосмислення старих і напрацювання нових моделей медичних, освітніх і соціальних послуг, аби зробити їх простими, зрозумілими, доступними, ефективними та родиноцентричними.

За інформацією МОН

23 квітня

Верховна Рада ухвалила закон про зміни в системі вищої освіти

Зміни в системі вищої освіти

Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати

23 квітня в другому читанні Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті». Цей закон є важливою складовою комплексної трансформації системи вищої освіти.

Таким чином студенти зможуть навчатися за індивідуальними освітніми траєкторіями за допомогою міждисциплінарних освітніх програм. Закон уможливлює модель «вступу на галузь» через міждисциплінарну освітню програму, яка передбачає вибір конкретної спеціальності не одразу, а після одного або півтора року навчання в університеті. Також на бакалаврському рівні з’являться міждисциплінарні освітні програми (у межах галузі або міжгалузеві), які відповідатимуть конкретним запитам регіонів, роботодавців.

Нововведенням для студентів стане те, що вони зможуть скористатися гнучкішими темпами і зберегти строки навчання. Студенти контрактної форми зможуть самостійно визначати тривалість навчання в університеті: закінчити 4-річну бакалаврську програму за три роки або поєднувати навчання з роботою і завершити необхідні 240 кредитів ЄКТС за 6-8 років.

Зокрема, учасники академічної мобільності зможуть визнати результати навчання, здобуті у формальній, неформальній та інформальній освіті. Це особливо актуально для тих студентів, які поєднують навчання в українських ЗВО та за кордоном. Для цього буде створено відповідний Порядок.

Щодо змін для закладів вищої освіти, то:

  • університети отримають більшу автономію й зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення встановлених стандартом компетентностей з нерегульованих спеціальностей, що наближає українську систему вищої освіти до європейських стандартів. Вибіркових дисциплін стане більше.

Зауважимо: стандарти вищої освіти оновлюватимуть упродовж наступних місяців, у них з’явиться більше вибірковості, що допоможе збільшити конкуренцію в університетах. Відтепер викладачі інноваційних курсів отримають більше можливостей, а студенти — вищу якість освіти.

  • для таких регульованих спеціальностей, як право, медицина, правоохоронна діяльність тощо, будуть детально визначені вимоги до компетентностей та результатів навчання. Для цих спеціальностей передбачено державні кваліфікаційні іспити.

Джерело: МОН

23 квітня

Опубліковано новий випуск подкасту щодо підтримки ментального здоров’я

Підтримка ментального здоров'я

Як впоратися з емоційними складнощами: поради

Для українців і українок вийшов новий епізод подкасту для зміцнення ментального здоров’я «Простими словами». 

У новому випуску Маріель Буке, американська психологиня й керівниця центру психічного здоров’я та досліджень «Розірви коло травми», розповіла прості техніки розслаблення, які допомагають довгостроково покращити психічне здоров’я.

Ознайомитися та прослухати випуск подкасту можна за посиланнями:

За словами фахівчині, у людини не буває поганих чи хороших емоцій, вони лише передають інформацію про те, як ми сприймаємо світ і людей навколо. Емоції можуть показати, що найбільше болить, у яких ситуаціях людина відчуває себе найбільш вразливою та куди треба найперше спрямувати свою увагу.

Проте тривалий стрес, який постійно отримують українці й українки в умовах війни, може сприяти «застряганню» в надмірних емоційних реакціях, які:

  • здатні зруйнувати стосунки людини;
  • заважають людині рухатися обраним життєвим шляхом;
  • виснажують людину ментально та фізично.

Для того, щоб допомогти собі у разі складних емоційних станів, психологиня радить використовувати три прості тілесно орієнтовані техніки:

  • спокійне дихання протягом п’яти хвилин (щонайменше хвилини): повільні вдихи й видихи — ефективний спосіб знизити надмірну емоційну реакцію;
  • розгойдування з боку в бік: коли ми розгойдуємо своє тіло, це стимулює реакцію розслаблення, адже нагадує заколисування;
  • мугикання низьким голосом: глибокий, низький тон допомагає розслабитися та заспокоїтися (не потрібно робити довго, достатньо однієї пісні).

Як зауважила Маріель Буке, такі прості дії перепрограмовують наш мозок, і в довгостроковій перспективі наше тіло запам’ятовує цей стан емоційної безпеки й спокою. Вона також наголосила, що важливою є регулярність кроків самозцілення, а не час виконання.

«Достатньо витратити п’ять хвилин на глибоке дихання чи 60 секунд на розслаблення в перервах між робочими зустрічами, але робити це щодня», — акцентувала фахівчиня.

За інформацією МОЗ

23 квітня

Скільки заробляють вчителі в 2024 році?

Розмір заробітної плати освітян

Підвищення заробітної плати-2024

Нині в Україні діє застаріла система оплати праці працівників освіти. Через це заробітна плата невисока. У 2024 році вчителям обіцяють підвищити суму нарахувань.

Як зауважив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, на освіту з держбюджету у 2024 році виділили понад 170 млрд грн. Ці кошти підуть на зарплату вчителів.

Актуальна система оплати праці освітян передбачає маленьку базову ставку та купу надбавок. Таким чином, на розмір вчительської заробітної плати впливає:

  • посадовий оклад;
  • надбавка за вислугу років;
  • надбавки за класне керівництво;
  • надбавка за престижність посади;
  • винагорода за сумлінну працю;
  • допомога на оздоровлення у разі надання щорічної відпустки;
  • надбавки за перевірку зошитів.

Щодо доплати за перевірку зошитів, то вона наступна:

  • у 1-4 класах шкіл загальної середньої освіти — 15%;
  • з математики — 15%;
  • з іноземної мови/креслення/технічної механіки (конструювання) — 10%;
  • з мови та літератури — 20%.

За словами очільника МОН, при підвищенні мова іде про освітню субвенцію. В освітній субвенції основний обсяг коштів іде на зарплату вчителів. Так, освітня субвенція у 2024 році була збільшена на 15,5 млрд грн.

Цьогоріч підвищення заробітної плати відбуватиметься у 2 етапи:

  • 1-й етап — з 1 січня заробітна плата підвищується на 10%;
  • 2-й етап — з 1 квітня заробітна плата підвищується на 12,6%.

Відповідно до статистичних даних, найнижчий посадовий оклад на 2023 рік отримує молодий вчитель без стажу роботи — 5 699 грн. До цієї суми також додаються надбавки:

  • надбавка за вислугу років — 627 грн (10% для молодих вчителів);
  • надбавка за класне керівництво — 1 300 грн;
  • надбавка за престижність праці — 1 254 грн;
  • надбавка за гарну працю — 522 грн;
  • надбавка на допомогу на оздоровлення (у разі надання щорічної відпустки) — 522 грн.

Тому середня заробітна плата молодого вчителя без стажу становить 10 574 грн.

Зокрема, розмір зарплати вчителя І категорії в Україні (6 567 грн + надбавки) — 12 906 грн.

Щодо заробітної плати вчителя вищої категорії, то в 2023 році вона становила 7 001 грн, а з усіма доплатами та надбавками — 13 759 грн. 

Розмір заробітної плати директора закладу ЗСО — (8 679 грн + надбавки) — 16 102 грн.

Як зазначив очільник освітнього відомства, з січня 2024 року середня  зарплата буде — 14 тис. грн, а з квітня — близько 16 тис. грн. Мінімальна заробітна плата буде становити приблизно 9 тис. грн.

Також протягом 2024-2025 років МОН планує запустити пілотний проєкт оплати праці нового формату в 500 школах.

За матеріалами Факти

22 квітня

Школярі проходитимуть основи загальновійськової підготовки

Загальновійськова підготовка в школі

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

Українські школярі, які навчатимуться у старших класах, проходитимуть початкову загальновійськову підготовку.

Така норма передбачена в оновленому проєкті закону щодо удосконалення системи початкової загальновійськової підготовки, що зареєстрований у парламенті. 

Мета цього нововведення — приведення у відповідність чинних законів України щодо визначення поняття системи підготовки, що здійснюється шляхом вивчення навчального предмета «Захист України».

Таким чином початкова загальновійськова підготовка школярів проходитиме для формування у громадян первинних загальновійськових знань і спеціальних компетентностей стосовно оборонної свідомості, ознайомлення громадян з місцем і роллю громадянина у зв’язку з усвідомленням свого обов’язку щодо збройного захисту України.

Заплановано, що схвалення законопроєкту сприятиме розвитку початкової загальновійськової підготовки як основи підготовки громадян України до національного спротиву.

Зі свого боку Парламентський комітет з питань молоді та спорту рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт щодо удосконалення системи початкової загальновійськової підготовки.

Джерело: Osvita.ua

22 квітня

Невелика кількість учнів навчається в закладах професійно-технічної освіти

Навчання в професійних училищах

Демотивованість учня: ознаки та рекомендації

Викликом для впровадження реформи профільної середньої освіти є підвищення престижу майбутніх професійних ліцеїв, оскільки незначна кількість школярів після закінчення 9 класу обирає навчання в училищах.

Таку тези висловив партнер компанії CIVITTA Дмитро Ливч під час презентації дослідження передумов для впровадження реформи профільної середньої освіти. 

«Станом на сьогодні тільки 35% учнів (у країнах ЄС цей показник становить 50-70%) після закінчення 9 класу обирають продовження навчання в закладах професійно-технічної або фахової передвищої освіти», – наголосив експерт.

Проте запит на спеціалістів з огляду на потребу у відновленні країни зростає, тому державі необхідно готувати більшу кількість фахівців робітничих професій.

За матеріалами Освіта.юа

22 квітня

У КМДА визначили дату останнього дзвоника в столичних школах

Завершення навчального року в столиці

Експертиза цінності документів: як провести

Навчальний рік у київських школах триватиме до 31 травня. 

Таку інформацію зазначив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Як він зауважив, відповідне рішення було прийнято з урахуванням того, що школи Києва цього навчального року не припиняли освітній процес, не змінювали терміни канікул та не корегували структуру навчального року.

«Організація комфортних умов навчання під час воєнного стану була першочерговим завданням для всіх шкіл столиці. За рахунок міського бюджету заклади загальної середньої освіти Києва були максимально підготовлені до роботи в нинішніх умовах. Нам вдалось не тільки налагодити інтернет в укриттях, що є одним із головних важелів безперебійного освітнього процесу, а й забезпечити школам роботу без віялових відключень електроенергії. Також були чітко організовані дистанційне навчання та робота шкіл у другу зміну, що дало змогу ефективно працювати всім закладам освіти», — акцентував заступник голови КМДА.

За словами Валентина Мондриївського, у межах підготовки до НМТ закладам освіти рекомендовано у травні застосувати для випускників модель трансформера, змінивши звичне класно-урочне навчання на індивідуалізовано-групове — для поглиблення, систематизації знань з обраних предметів.

Окрім того, Департамент освіти та науки Києва пропонує видати школярам документи про освіту відповідно до наступного графіка: 

  • свідоцтво про здобуття початкової освіти — з 31 травня до 7 червня; 
  • свідоцтво про здобуття базової середньої освіти — з 13 до 19 червня; 
  • свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти — з 20 до 26 червня.

Джерело: КМДА

22 квітня

Законопроєкт про освітні гранти рекомендовано до схвалення

Законопроєкт про освітні гранти

Атестаційні листи: алгоритм роботи

У Комітеті з питань освіти, науки та інновацій рекомендували до схвалення Верховній Раді законопроєкт про впровадження освітніх грантів для здобуття вищої освіти.

Про це було проголошено під час засідання Комітету 19 квітня. 

У процесі засідання Комітет розглянув пропозиції та правки, які надійшли до законопроєкту. Члени Комітету ухвалили рішення: рекомендувати Верховній Раді України проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» (реєстр. № 10399 від 10.01.2024) за результатами його розгляду прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками.

Далі запропоновано проголосувати за законопроєкт в другому читанні парламенту із терміном надбання чинності 1 липня 2024 року.

За матеріалами Комітету ВРУ

22 квітня

Пройдіть опитування та поділіться вашою історією

Зараз редакція порталу «Педрада» створює нову рубрику «Інтерв'ю директора школи»: ми хочемо почути ваші унікальні історії роботи у такий непростий час та надихнути цим досвідом усіх ваших колег. 

Для того, щоб доєднатися до проєкту – вам потрібно заповнити електронну форму. Отриману інформацію ми опублікуємо як персональне інтерв’ю з вами на порталі «Педрада».  

Після того, як ви заповните коротку форму, ми надішлемо вам приємний бонус – іменну подяку. 

20 квітня

Для шкільних їдалень України презентували збірник страв

Збірник страв для шкільних їдалень

Відвідування ЗДО без організації харчування: як оформити

У межах розвитку Стратегії реформи системи шкільного харчування, яка реалізується за ініціативою першої леді Олени Зеленської, команда шеф-кухаря та ідеолога проєкту Cult Food Євгена Клопотенка презентувала оновлений збірник рекомендованих рецептур для харчування дітей у закладах освіти. Збірник містить рецепти понад 600 страв і дає змогу ще більше урізноманітнити харчування учнів у школах України.

Презентація збірника відбулася в Києві у школі №281 за участю першої леді України Олена Зеленська, міністра освіти і науки Оксен Лісовий, міністра охорони здоров'я Віктор Ляшко, шеф-кухаря Євгена Клопотенко та інших. Цей крок є продовженням реформи шкільного харчування, яка була ініційована раніше.

Перший збірник страв для шкільних їдалень було опубліковано в 2022 році. Він став одним із перших кроків до реформи шкільного харчування. Нині команда шеф-кухаря Євгена Клопотенка вирішила створити збірник рекомендованих рецептур із більшою кількістю страв. Усі вони розроблені спільно з провідними нутриціологами та технологами України.

«Нашою метою було створити максимально повний збірник рецептур, щоб урізноманітнити вибір страв у шкільних їдальнях та показати, що харчуватися здорово — це смачно. Я впевнений, що сьогодні кожен зможе обрати для себе страви до душі з-понад 600 варіантів», — розповів автор збірника, шеф-кухар Євген Клопотенко.

Важливо, що усі страви із збірника відповідають вимогам постанови Кабінету міністрів №305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку». 

У збірнику розміщено 14 розділів і 621 рецептуру. Серед різноманіття страв є і традиційні українські, і популярні страви світової кухні, зокрема зі шкільного меню європейських країн.

Збірник складається не тільки з покрокових рецептів, а й технічних карток, що значно полегшать роботу шкільних кухарів. Вони адаптовані до різних форматів приготування: і на старому обладнані, й на сучасному. Крім того, кожна страва супроводжується прикладами подання та оформлення.

«Окремий фокус уваги в межах реформи — це підготовка кухарів. Нещодавно саме затвердили професійний стандарт «Кухар закладу освіти». Крім того, за підтримки партнерів створили кулінарні хаби для підготовки та підвищення кваліфікації кухарів. Минулого року в дев’яти областях України розпочали роботу 11 таких хабів, ще пʼять — відкрили вже цьогоріч. І стільки ж запрацюють до кінця весни», — зауважив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Окрім того, у збірнику враховані актуальні потреби дітей у харчуванні — запропоновано понад 80 альтернатив страв без лактози та глютену, а у кожній технічній картці зазначено наявні алергени.

«Тепер, навіть якщо у школі лише одна дитина має особливі потреби в харчуванні, то вона, як і інші діти, матиме доступ до здорової їжі», — акцентував міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

Друковані примірники збірника будуть безкоштовно передані в заклади освіти, провідним фахівцям із впровадження реформи та активним учасникам змін шкільного харчування. 

Онлайн-версію збірника опубліковано у вільному доступі на порталі «ЗнаЇмо» та на сайті Cult Food за посиланням.

За матеріалами МОН

19 квітня

Україна вперше долучилася до Саміту освітніх інновацій

Участь України в Саміті інновацій та технологій

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад

Нещодавно в США розпочався щорічний Глобальний саміт освітніх інновацій ASU+GSV, що збирає велику спільноту в понад 7 тисяч представників топкомпаній, урядовців та експертів у сфері освіти та технологій. Саміт є інвестиційною платформою, спрямованою на підвищення обсягу підтримки освіти та використання освітніх технологій.

Однією з важливих тем цього року стала освітня програма України, представлення якої вперше увійшло до порядку денного заходу.

На Саміті про освіту в Україні виступили перший заступник міністра освіти і науки Євген Кудрявець, президент Theirworld / GBC for Education Джастін ван Фліт та директор з питань міжнародної освіти в HP Inc. Чарлі Радмен. Вони обговорили роль технологій у забезпеченні сталості освіти в Україні в період війни на прикладі співпраці з Palantir, HP, Google, Microsoft та іншими лідерами big-tech.

Контроль за системою НАССР: чотири кроки

Особливу увагу було виокремлено щодо роботи Коаліції девайсів та використання гаджетів в навчанні. У березні організатори Саміту, GSV Ventures підтримали запуск фандрейзингової кампанії Коаліції для передавання 10 тисяч девайсів для дітей із прифронтових областей, що триватиме до кінця травня цього року.

Зокрема, під час заходу обговорювалась тема соціально-емоційного навчання та психологічної підтримки дітей, вчителів та батьків під час війни в Україні. Акцент на необхідності одночасного надання швидких послуг для учасників освітнього процесу та забезпечення системних трансформацій для вдосконалення психологічної підтримки.

За результатами обговорень під час участі у Саміті команді вдалося досягти нових домовленостей у межах Коаліції девайсів, про які буде оголошено вже незабаром.

Джерело: МОН

19 квітня

У МОН презентували результати аналітичного етапу розроблення реформи профільної середньої освіти

Розроблення реформи профільної середньої освіти

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

Нині в Україні триває робота над розробленням Стратегії реформи профільної середньої освіти. 9 квітня відбулося обговорення результатів першого, аналітичного, етапу, під час якого досліджували передумови впровадження реформи.

Ініціаторами події стали Міністерство освіти і науки України й експертна підтримка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».

Насамперед упровадження реформи профільної середньої освіти передбачає: 

  • створення мережі закладів профільної середньої освіти, 
  • оновлення освітньої інфраструктури, 
  • розроблення нового сучасного змісту освіти, 
  • запровадження нової моделі організації освітнього процесу для посилення кадрового потенціалу.

Протягом 8 місяців понад 400 освітніх експертів працювали над аналітичним етапом розроблення Стратегії реформи профільної середньої освіти. 

Під час заходу було презентовано наступні результати:

  • комплексне дослідження передумов розвитку профільної середньої освіти в Україні, яке охоплює питання кадрового потенціалу, змісту та якості освіти, фінансування й освітньої інфраструктури;
  • прогнозне оцінювання чисельності та статево-вікової структури населення;
  • підходи до формування перспективної мережі академічних ліцеїв і професійних коледжів.

У другій частині події учасники працювали над формуванням візії профільної середньої освіти та стратегічних цілей реформи.

Одним із спікерів заходу став заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній, який у своєму виступі розповів про проблеми профільної освіти та основні завдання реформи. 

«Для мене головні проблеми у профільній середній освіті, зокрема у ЗЗСО, — це відсутність вибору у старшокласників. Якщо є вибір, дитина вчиться брати на себе відповідальність. Іншою, не менш важливою, проблемою в сучасній освіті є нерівність між сільськими і міськими учнями, яку ми маємо подолати», — зауважив заступник очільника МОН. 

Зокрема він акцентував, що у 2029-2030 навчальному році в Україні розпочнеться етап, коли зі шкіл учнів випускатиметься більше, ніж вступатиме в академічні ліцеї. Через демографічну кризу відбуватиметься зменшення кількості учнів, тож нині в міністерстві особливу увагу надають плануванню мережі закладів освіти в сільській місцевості.

Як зазначив партнер компанії CIVITTA Дмитро Ливч, нині в 4-6 класах навчаються 1,2 млн осіб. Саме ці діти у 2027-2030 рр. будуть учитися в ліцеях академічного чи професійного спрямування. Проте з огляду на теперішню демографічну ситуацію, кількість учнів у профільній середній освіті буде скорочуватися, починаючи з 2030 року, і це важливо врахувати під час планування мережі ліцеїв профільної середньої освіти.

Щодо наступного етапу розроблення Стратегії впровадження реформи профільної середньої освіти, то він розпочнеться з громадських обговорень у регіонах України. На заходах, які відбудуться протягом наступних двох місяців, заплановано презентувати результати аналітичного етапу розроблення Стратегії, демографічного прогнозу та варіантів політик упровадження реформи.

За інформацією МОН

18 квітня

Освітній серіал про залучення коштів для шкільних проєктів

Кошти для шкільних проєктів

Чи правильно оформлюєте додатки до наказів

Для педагогів і освітніх управлінців, а також усіх зацікавлених на «Дія.Освіта» вийшов новий серіал «Краудфандинг: як зібрати кошти на свій проєкт».

Освітній серіал доступний за посиланням

Насамперед, краудфандинг — це фінансова підтримка від благодійників, які зацікавленні у вашому проєкті. Кожен, хто прагне долучитися до фінансування, може ознайомитися з проєктом і відстежувати всі етапи його розвитку на відкритій краудфандинговій платформі.

У запропонованому серіалі є покрокова інструкція, яка допоможе освітянам докладніше ознайомитися з можливостями краудфандингу й способами залучення коштів на відновлення доступу до освіти або покращення умов навчання для учнів і учениць.

Зокрема, курс має 8 серій, кожна з яких триває до 10 хвилин. Під час перегляду користувачі дізнаються про:

  • етапи краудфандингу;
  • міжнародні й українські краудфандингові платформи;
  • стратегію та планування краудфандингових проєктів;
  • основи комунікації з цільовою аудиторією;
  • фундамент креативної піар-кампанії та залучення амбасадорів;
  • правила звітування та контакт із доброчинцями.

Серед спікерів проєкту:

  • Антон Тимошенко — стендап-комік, сценарист, радіоведучий, автор креативних зборів;
  • Сергій Лукачко — СЕО «Моє Місто», керівник корпоративно-соціальної відповідальності Netpeak Group;
  • Надія Пікуль — керівниця краудфандингової платформи «Доповідай»;
  • Наталя Попова — програмна менеджерка краудфандингової платформи «Моє Місто».

Також після перегляду серіалу освітяни й освітянки зможуть скласти фінальний тест і отримати сертифікати про підвищення кваліфікації обсягом 0,1 кредиту ЄКТС.

За інформацією НУШ

17 квітня

Українці можуть долучитися до інформаційної кампанії щодо кібербезпеки

Основи та навички кібербезпеки

Експертиза цінності документів: як провести

В Україні розпочинається всеукраїнська інформаційно-освітня кампанія з підвищення рівня кібербезпеки українців. Ініціатором та організатором кампанії є Представництво Фонду цивільних досліджень і розвитку США в Україні (CRDF Global в Україні) за підтримки Державного департаменту США.

Метою цієї кампанії є підвищення загального рівня обізнаності громадян про онлайн-загрози та навчити їх основ кібергігієни. Матеріали програми будуть корисними для підлітків, дорослих та людей літнього віку.

«Кібербезпека — особливо актуальна тема під час повномасштабної війни. І дуже важливо надавати їй увагу в школах. Ми бачимо, що чимало підлітків усе ще споживають багато контенту російських блогерів і вони менш захищені від шахрайств та маніпуляцій в інтернеті. Тож дуже доречно вводити цю тему в уроки, її вивчають у межах інформатичної, громадянської та історичної освітніх галузей. І потрібно, щоб про важливість кібербезпеки говорили не тільки в школах, а й удома чи медіа», — зауважив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.

Кожен бажаючий може ознайомитися з простими та зрозумілими правилами кібербезпеки, а також перевірити свої знання за допомогою інтерактивної гри: це можна зробити за посиланням.

«Кібербезпека є важливою складовою національної безпеки України й колективної безпеки цивілізованого світу. І дбати про кібербезпеку має кожен громадянин, незалежно від соціального статусу чи вікової категорії, оскільки це безпосередньо впливає не лише на особисту безпеку, а й на безпеку в країні загалом. Тому для підвищення обізнаності інформування людей про потенційні кіберзагрози та надання їм необхідних навичок для ефективного зменшення ризиків, ми розпочинаємо цю інформаційну кампанію з кібергігієни», — акцентував заступник секретаря РНБО Сергій Демедюк.

Зазначимо, що відповідна кампанія — це продовження першої успішної хвилі, яка тривала з вересня 2022 до вересня 2023 року. Вона постійно вдосконалюється, адаптуючись до нових загроз та залучаючи нових користувачів для створення безпечного онлайн-простору в Україні.

Джерело: МОН

17 квітня

Громади можуть надсилати свої заявки для отримання субвенції на шкільні укриття

Фінансування проєктів шкільних укриттів

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

У Міністерстві освіти і науки оголосили про початок проведення відбору проєктів для фінансування коштом субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту. 

Згідно з Порядком та умовами надання субвенції, передбачено спрямування коштів виключно на:

  • реалізацію проєктів, пов’язаних із новим будівництвом захисних споруд цивільного захисту в закладах загальної середньої освіти;
  • реконструкцію, капітальний ремонт інших об’єктів, зокрема тих, що становлять фонд захисних споруд цивільного захисту в закладах загальної середньої освіти, за умови подальшої можливості їхнього використання як споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів, протирадіаційних укриттів або сховищ;
  • завершення реалізації розпочатих у попередньому періоді проєктів, пов’язаних із новим будівництвом захисних споруд цивільного захисту в закладах загальної середньої освіти, які були профінансовані згідно з розподілом субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти у 2023 році за умови готовності таких проєктів не менш як на 40% їхньої загальної вартості.

Важливо, щоб заклад освіти, який подає заявку на фінансування, відповідав наступним критеріям:

  • освітній процес здійснюється за дистанційною та/або змішаною формою навчання;
  • у закладі освіти відсутні захисні споруди цивільного захисту (сховища, протирадіаційні укриття) чи найпростіші укриття, або наявні такі укриття, проте не використовуються закладами освіти та потребують капітального ремонту чи реконструкції;
  • кількість учнів у закладі освіти становить 200 та більше осіб;
  • після завершення реалізації проєкту збільшиться кількість здобувачів загальної середньої освіти, які зможуть навчатися за очною, поєднанням очної та дистанційної форм здобуття освіти;
  • об’єкт, який планується споруджувати коштом субвенції, має розроблену та затверджену в установленому законодавством порядку проєктно-кошторисну документацію;
  • наданий обсяг субвенції гарантовано може бути використаний до кінця поточного року.

Обов’язкова умова надання субвенції — гарантія співфінансування коштом місцевого бюджету в обсягах не менших ніж визначені пунктом 5 Порядку та умов і першочергового спрямування коштів місцевого бюджету на реалізацію проєктів.

Пріоритетними стають заклади освіти, якщо вони:

  • мають статус опорного;
  • надали гарантії щодо організації навчання за очною формою, поєднанням очної та дистанційної форм здобуття освіти;
  • мають рішення засновника (розпорядника субвенції за місцевим бюджетом) щодо співфінансування проєкту в межах не нижче, ніж визначені пунктом 5 Порядку та умов;
  • мають нижчу вартість проєкту з розрахунку на одного здобувача освіти, працівника закладу освіти, для яких буде забезпечено укриття;
  • передбачили у проєктній (проєктно-кошторисній) документації розділу «Устаткування, меблі та інвентар»;
  • після завершення реалізації проєкту забезпечать навчання за очною формою для більшої кількості здобувачів освіти.

Як повідомили в МОН, до 3 травня 2024 року облдержадміністрації мають надіслати до відомства повний перелік проєктів. А до 10 травня 2024 року комісія МОН проведе перевірку достовірності поданої інформації та затвердить перелік об’єктів для фінансування коштом субвенції. 

Джерело: МОН

17 квітня

Як вплинула війна на розмір зарплат освітян?

Зарплата освітян під час війни

Як працювати з трудовими книжками під час воєнного стану

Після початку повномасштабного вторгнення росії в частини вчителів і вчительок зменшився розмір заробітної плати. Основними причини цього стали:

  • скорочення кількості робочих годин;
  • урізання частини виплат, які є додатковими до ставки (доплати, надбавки, премії тощо).

Такі тези зазначено в дослідженні «Умови праці вчителів і вчительок: вплив війни та перспективи змін», яке провів аналітичний центр «Cedos».

Детальніше ознайомитися з результатами дослідження можна в прикріпленому документі. 

Відповідно до висновків експертів, скорочення кількості навчальних годин, і, відповідно, ставок, сталося, зокрема, через зменшення кількості учнів і учениць у закладах освіти, а отже, і кількості класів.

Як зазначено в результатах дослідження, загальна кількість вчительських ставок на початок 2023 року скоротилася на 8% порівняно з вереснем 2021 року. Щоправда, у деяких регіонах цей відсоток значно більший. Насамперед йдеться про області, частина територій яких тимчасово окупована або розташована в зоні активних бойових дій.

Наведемо порівняльні дані з вереснем 2021 року:

  • у Донецькій області на вересень 2022 року кількість ставок вчителів зменшилася на 31%, згодом — ще на 7%, а тому загальний відсоток скорочення на січень 2023 року склав 38%;
  • у Луганській області на вересень 2022 року — на 38%, згодом — ще на 18%, а тому загальний відсоток скорочення на січень 2023 року склав 56%;
  • у Запорізькій області на вересень 2022 року — на 17% (до січня 2023 року відсоток не змінився);
  • у Миколаївській області на вересень 2022 року — на 12%, згодом цей показник зріс на 1%, а тому загальний відсоток скорочення на січень 2023 року склав 11%;
  • у Харківській області на вересень 2022 року — на 19%, згодом (через деокупацію) цей показник зріс на 6%, а тому загальний відсоток скорочення на січень 2023 року склав 13%;
  • у Херсонській області на вересень 2022 року — на 46%, згодом (через деокупацію) цей показник зріс на 38%, а тому загальний відсоток скорочення на січень 2023 року склав 8%.

Окрім того, за словами аналітиків, через скасування фінансування варіативного компонента освітніх програм з державного бюджету засновники закладів освіти спонукали школи:

  • виключити з навчальних планів вибіркові предмети;
  • скасувати або обмежити поділ учнів і учениць на групи.

Такі дії також вплинули на кількість проведених вчителями уроків. 

Згідно з результатами дослідження, через повномасштабне вторгнення росії в Україну також різко зросла кількість учнів і учениць, які навчаються за сімейною та екстернатною формами:

  • на сімейній формі — у 14 разів за півтора року (з 4 695 осіб у 2021 році до 64 409 осіб у 2022 році);
  • на екстернатній формі — майже втричі (з 11 346 осіб у 2021 році до 33 520 осіб у 2022 році.

Проте кількість оплачуваних годин за роботу з такими учнями (оцінювання, консультації тощо) є незначною й не входить до розрахунку освітньої субвенції (оплату такої праці фінансують місцеві бюджети).

За матеріалами НУШ

16 квітня

Як розрахувати результат НМТ-2024 за 200-бальною шкалою?

Результат НМТ-2024 за 200-бальною шкалою

Атестаційні листи: алгоритм роботи

Цьогоріч основна сесія Національного мультипредметного тесту проходитиме з 14 травня до 25 червня, а додаткова — з 11 до 19 липня. 

Відповідно до особливостей проведення НМТ-2024, майбутні абітурієнти й абітурієнтки складатимуть тести з чотирьох предметів (три обов’язкові та один на вибір).

Після виконання всіх завдань учасники й учасниці НМТ дізнаються кількість набраних тестових балів за кожен блок. Для конкурсного відбору в межах вступної кампанії їх переведуть в шкалу 100 — 200 балів.

Зокрема це можуть зробити абітурієнти й абітурієнтки самостійно, для того щоб завчасно розрахувати власні шанси на вступ до закладу вищої освіти. 

Таблиці переведення подані в додатку 5 до Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2024 році.

Для того, щоб отримати по 100 рейтингових балів за кожен блок, майбутні вступники мають набрати як мінімум:

  • 5 балів з математики, іноземної мови, фізики;
  • 6 балів — з хімії;
  • 7 балів — з української мови, української літератури, географії та біології;
  • 8 балів — з історії України.

Детальніше ознайомитися з таблицями для перерахунку балів НМТ-2024 можна в прикріпленому документі. 

За інформацією НУШ

16 квітня

Для громад провели воркшопи щодо подання проєктів на фінансування укриттів

Подання проєктів для отримання держфінансування

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

Міністерство освіти і науки спільно з командою Міністерства відновлення завершили серію воркшопів для українських регіонів про те, як працювати з екосистемою DREAM. Цьогоріч ця платформа є ключовим інструментом для подання проєктів на отримання державної субвенції на укриття та харчоблоки в закладах загальної середньої освіти.

Протягом двох тижнів до вебінарів долучилися понад 2,5 тисячі представників громад і обласних адміністрацій з 23 областей України. Учасники дізналися про переваги й можливості екосистеми DREAM, як користуватися платформою та подати проєкти на отримання субвенції.

До роботи з платформою вже залучено 815 органів влади та місцевого самоврядування (громади, обласні адміністрації, центральні органи виконавчої влади). Станом на 16 квітня в систему внесено 79 проєктів на облаштування укриттів у закладах освіти, які, за попередніми оцінками, можуть претендувати на фінансування коштом субвенції.

Цього року МОН стало першим міністерством, яке використовує екосистему DREAM для розподілу фінансування на облаштування безпечних освітніх просторів.

Зокрема, ця система є зручною для представників ОВА для того, щоб переглянути всі проєкти та надати комісії МОН свій перелік пріоритетних з огляду на стратегічне бачення розвитку регіону та безпекову ситуацію.

Зауважимо, що в 2024 році субвенцію спрямовують лише для закладів загальної середньої освіти, які працюють за дистанційною та/або змішаною формою навчання.

Проте якщо громади цього року не отримають субвенцію, то вони зможуть отримати кошти в наступному році або залучити фінансування з інших джерел, наприклад, від партнерів із розвитку або інвесторів завдяки публікації даних про проєкти в екосистемі DREAM.

Базові інструкції щодо реєстрації та подання заявки на платформу можна переглянути за посиланням.

За інформацією МОН

16 квітня

У МОН пояснили за якими критеріями вишам нараховуватимуть фінансування

Зміни щодо фінансування вишів

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

Фінансування державою вишів України залежатиме від 5 критеріїв. Основним буде кількість студентів-бюджетників.

Такі зміни зазначено в формульному принципі щодо розподілу бюджетного фінансування між закладами вищої освіти. Цьогоріч Міністерство освіти і науки відновлю роботу над ним. 

Формульний принцип фінансування передбачає, що розмір виділених держкоштів для кожного університету визначатимуть з огляду на кілька критеріїв, яким має відповідати заклад освіти.

Серед головних критеріїв — кількість вступників, які обрали навчання в конкретному закладі освіти на державному замовленні.

Як зауважив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, це сприятиме підвищенню адресності використання державних коштів.

«Ми робимо крок до реалізації важливого принципу управління в системі вищої освіти — "гроші ходять за студентом". Тобто державне фінансування залежить не від того, скільки потенційно міг би забезпечити той чи інший ЗВО, а від реальної кількості студентів, які обрали саме цей університет, виборовши право на навчання за кошти державного бюджету», — зазначив заступник очільника МОН.

Формула також враховуватиме наукову практику чи діяльність, тобто кількість коштів, які ЗВО заробив від надання науково-технічних, консультаційних послуг або отримав у формі грантів на наукові розробки.

Ще однією складовою формули стане показник інтернаціоналізації, тобто місце в міжнародних рейтингах або участь у європейських проєктах Еразмус+.

Зокрема, вагомою складовою буде показник працевлаштування випускників.

До формули також враховуватимуть регіональний коефіцієнт, аби підтримати заклади освіти з прифронтових регіонів.

Нагадаємо, що формульний підхід розподілу фінансування впровадили у 2020 році. Проте його призупинили після 24 лютого 2022 року.

Джерело: МОН

15 квітня

Литва виділила 400 тисяч євро для безпеки українських закладів освіти

Фінансова підтримка українських закладів освіти

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

Уряд Литви виділить 400 тисяч євро на встановлення в українських закладах освіти металодетекторів. Зокрема, гроші також скерують на реабілітацію українських військових. 

Таку інформацію повідомила міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте під час зустрічі міністрів внутрішніх справ України та країн Балтії. 

Протягом заходу учасники обговорювали питання безпеки України на тлі посилення атак росії на цивільну та критичну інфраструктуру держави.

За словами Агне Білотайте, її країна готова надати 400 тисяч євро на закупівлю металодетекторів для навчальних закладів, а також на реабілітацію українських військових.

«Будьте впевнені, що ми підтримуємо вас і стоїмо на вашому боці у час, коли ви боретеся за наші спільні цінності», — зауважила міністерка внутрішніх справ Литви.

Нагадаємо, що раніше 2024 року Литва пообіцяла надати нашій державі довгостроковий пакет підтримки в розмірі 200 мільйонів євро (приблизно 215 мільйонів доларів) і пообіцяла продовжувати підтримувати країну.

За матеріалами МЗС України

15 квітня

Українські школярі отримали 39 тисяч ноутбуків від ЮНІСЕФ

Українські школярі отримали 39 тисяч ноутбуків від ЮНІСЕФ

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад

У квітні 2024 року Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з МОН передав приблизно 39 тисяч ноутбуків для того, щоб полегшити учням середніх і старших класів у восьми областях доступ до освіти. Ця подія відбулася в межах Коаліції девайсів — об’єднання організацій, бізнесу, урядів і меценатів для учнів та освітян.

«Доступ до освіти — фундаментальне право кожної дитини. Війна призвела до закриття шкіл, що своєю чергою ускладнило дітям доступ до їхнього основного права — права на освіту. Тому ЮНІСЕФ підтримує освітній процес в Україні, щоб наголосити на важливості безперервної освіти для дітей у всіх форматах, зокрема дистанційного навчання за допомогою цифрових пристроїв. Використання комплексних стратегій здатне запобігти подальшим освітнім втратам та допоможе надолужити знання», — зауважив голова ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде.

Ноутбуки отримали діти із вразливих категорій (діти-ВПО, діти з інвалідністю, з малозабезпечених сімей, діти, позбавлені батьківського піклування), які наразі перебувають на Запоріжжі, Харківщині та Херсонщині. Таким чином ЮНІСЕФ вдалося задовільнити критичну потребу цих школярів у пристроях для дистанційного навчання.

Зокрема, учні з Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської, Сумської та Чернігівської областей також отримали ноутбуки для навчання. Разом із місцевими органами управління освітою пристрої розподілять серед закладів освіти, які надаватимуть їх у тимчасове користування учням.

«Там, де очне навчання нині неможливе через близькість до фронту чи відсутність у школі укриття, наше завдання — забезпечити дітей девайсами для навчання. Гаджет для них — це і про доступ до освіти, і про спілкування з однолітками, і про можливість отримувати підтримку від вчителів. І я вдячний нашим партнерам за всю надану українським дітям допомогу. Це однозначно інвестиція у стале майбутнє», –– наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

За інформацією МОН

15 квітня

Уряд затвердив правила розподілу субвенції на укриття в закладах загальної середньої освіти

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти», якою затвердив механізм розподілу фінансування на облаштування безпечних освітніх просторів у закладах освіти у 2024 році. 

«Пріоритетне завдання МОН — відновити доступ до очного навчання там, де це дозволяє безпекова ситуація. Базова потреба — наявність укриттів у школах. Тому цьогорічна субвенція на їхній ремонт та будівництво становить 2,5 мільярда гривень. Ухвалені урядом правила дозволять прозоріше та ефективніше створити безпечні освітні простори в громадах, щоб повернути дітей до очного навчання», — зауважив міністр освіти і науки Оксен Лісовий. 

Субвенцію на укриття у 2024 році буде спрямовано лише для закладів загальної середньої освіти, які працюють за дистанційною та/або змішаною формою навчання

8 пріоритетних областей та граничні обсяги надання субвенції на облаштування безпечних умов для кожної з них: 

  • Харківська область — 500 млн грн;
  • Дніпропетровська область — 500 млн грн;
  • Запорізька область — 500 млн грн;
  • Миколаївська область — 200 млн грн;
  • Херсонська область — 200 млн грн;
  • Одеська область — 150 млн грн;
  • Сумська область — 150 млн грн;
  • Чернігівська область — 150 млн грн.

150 мільйонів гривень субвенції буде спрямовано на завершення реалізації проєктів із будівництва укриттів, розпочатих у 2023 році, але за умови, що такі проєкти вже профінансовані та завершені мінімум на 40%. 

Цього року всі проєкти з капітального ремонту або будівництва укриттів громади подаватимуть через систему DREAM — прозоро та публічно. 

Серед головних умов: 

  • наявність проєктно-кошторисної документації на будівництво або капітальний ремонт безпечного місця;
  • у ЗЗСО навчається не менш ніж 200 дітей;
  • підтверджене співфінансування з місцевого бюджету, мінімальний розмір якого відповідає індексу податкоспроможності громади;
  • проєкт повинен бути завершений у цьому році.

Джерело: МОН

15 квітня

Реформа профільної середньої освіти: підбито підсумки аналітичного етапу розробки Стратегії

Реформа профільної середньої освіти: підбито підсумки аналітичного етапу розробки Стратегії

Експертиза цінності документів: як провести

Під час заходу були презентовані результати:

  • комплексного дослідження передумов розвитку  профільної середньої освіти в Україні, яке охоплює питання кадрового потенціалу, змісту та якості освіти, фінансування та освітньої інфраструктури;
  • прогнозного оцінювання чисельності та статево-вікової структури населення;
  • підходів до формування перспективної мережі академічних ліцеїв і професійних коледжів.

Також учасники заходу працювали над формуванням візії профільної середньої освіти та стратегічних цілей реформи.

«Ця реформа не лише про те, як буде виглядати профільна середня освіта, а й про те, як буде формуватися наше суспільство, якими особистостями стануть учні, як вони будуть підготовлені до майбутнього життя. Це все закладатиметься під час навчання у профільній школі. Адже результати подібних глобальних реформ можна побачити через 3-4 чи п’ять, а іноді й 12 років. І наше завдання – забезпечити сталість змін, підготувати систему освіти до її наступних етапів. Адже освіта – це фундамент відновлення країни», - зазначив Євген Кудрявець, перший заступник міністра освіти і науки України.

Наступний етап розробки Стратегії впровадження реформи профільної середньої освіти розпочнеться з громадських обговорень у регіонах України. На заходах, які пройдуть протягом наступних двох місяців, заплановано представити результати аналітичного етапу розробки Стратегії, демографічного прогнозу та варіантів політик впровадження реформи.

 

11 квітня

Понад 304 мільйонів гривень передбачено для підтримки учнів з ООП

Субвенція на підтримку дітей з ООП

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив постанову про надання у 2024 році субвенції місцевим бюджетам на підтримку вихованців, учнів і студентів з особливими освітніми потребами.

Таким чином з державного бюджету виділять понад 304 мільйони гривень, які розподілять між громадами у 2 етапи:

  • у першому етапі — понад 203 мільйони гривень;
  • у другому (вересень 2024 року) — понад 101 мільйон гривень (з урахуванням учнів з ООП, які розпочнуть навчання з нового року).

Ці кошти передбачені для підтримки учнів і студентів з ООП, які навчаються в інклюзивних групах та класах закладів дошкільної, загальної середньої й професійної (професійно-технічної) освіти станом на 1 січня 2024 року.

Зокрема, Уряд України вніс зміни до «Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з ООП». Згідно з нововведеннями:

  • корекційно-розвиткові заняття, які проводили для дітей з ООП протягом останніх трьох місяців будуть оплачені та продовжені;
  • громади матимуть можливість використовувати залишки коштів, що утворилися за останні кілька років.

За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, зміни до постанови також передбачають удосконалення механізму повернення невикористаних залишків субвенції з рахунків територіальних громад на рахунки обласних бюджетів.

Джерело: МОН

11 квітня

У МОН опублікували звіт щодо травматизму в закладах освіти

Рівень травматизму в закладах освіти

Підтримка особистісного здоров'я: акценти

У 2023 році зафіксували:

  • 3 879 нещасних випадків серед учнів під час освітнього процесу (9 зі смертельними наслідками);
  • 395 нещасних випадків невиробничого травматизму учнів зі смертельними наслідками (ДТП, утоплення, навмисне самоушкодження тощо).

Такі дані зазначили в звіті Міністерства освіти і науки України «Про стан травматизму серед здобувачів освіти та працівників закладів освіти за 2023 рік».

Відповідно до документу МОН, на динаміку отримання травм учнями здебільшого вплинули зовнішні причини. Таким чином із переходом закладів освіти на дистанційний режим роботи через війну в країні кількість травм значно зменшилася. Проте з поверненням в офлайн у більшості регіонів за 2023 рік спостерігається значне збільшення нещасних випадків.

Найбільшу кількість нещасних випадків серед учнів у 2023 році зареєстрували в:

  • Житомирській області — 331 випадок;
  • Рівненській області — 313 випадки;
  • Вінницькій області — 277 випадків;
  • Закарпатській області — 271 випадок;
  • Черкаській області — 233 випадки.

Як повідомляють у відомстві, протягом 2019 — 2023 років 73% всіх травм у закладах освіти діти отримали під час перерв, занять із фізкультури та рухливих ігор.

Зокрема, у 2023 році сталося 139 нещасних випадків серед освітян. Із них 8 — зі смертельними наслідками, а 7 — із тяжкими (у тому числі з можливою інвалідністю).

Згідно з даними МОН, основна причина виробничого травматизму — людський фактор. Насамперед це недоліки й упущення в організації охорони праці з боку керівництва закладів освіти, а також нехтування освітянами особистою безпекою.

Окрім того, в освітньому відомстві наголосили, що застраховані особи, потерпілі внаслідок нещасного випадку на роботі, члени їх сімей, а також страхувальники мають звертатися з усіх питань до органів Пенсійного фонду України.

На думку фахівців МОН, покращення ситуації можливе в разі комплексного підходу до проблеми профілактики травматизму на всіх рівнях та має включати як внесення змін у законодавчі та нормативно-правові акти, так і переосмислення ставлення учнів та освітян до особистої безпеки.

Детальніше ознайомитися з матеріалами звіту можна в прикріпленому документі. 

За матеріалами МОН