Сумісництво працівників державних підприємств: 6 змін у законодавстві
- яка максимальна тривалість роботи за сумісництвом протягом дня й місяця
- чи можлива відпустка в різний час на роботі за сумісництвом та за основним місцем роботи
- чи є обмеження на сумісництво та на кого вони поширюються
З 19 липня 2022 року стаття 102-1 КЗпП визначає, що таке сумісництво:
…виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи.
Зі статті 102-1 КЗпП виключили норму, що умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначає КМУ. Відповідно, на підставі постанови КМУ від 22.11.2022 № 1306 з 25 листопада 2022 року втратила чинність постанова КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 № 245 (далі — Постанова № 245). Також КМУ розпорядженням від 22.11.2022 № 1047‑р скасував наказ Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 28.06.1993 № 43 (далі — Положення № 43).
Розглянемо, що змінилося для працівників — сумісників державних підприємств, установ і організацій.
Керівник може заборонити працівнику працювати за сумісництвом
Було. Керівник разом з профспілкою міг впровадити обмеження на сумісництво для працівників, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, якщо їхня додаткова робота могла негативно вплинути на їхнє здоров’я та безпеку виробництва. Також керівник міг обмежувати роботу за сумісництвом неповнолітніх і вагітних (абз. 3 п. 1 Постанови № 245).
Стало. Зазначена норма втратила чинність. Натомість, як і раніше, частина друга статті 21 КЗпП передбачає, що законодавство, колективний або трудовий договір можуть обмежувати право працівника підприємства будь-якої форми власності на роботу за сумісництвом.
Сумісник може працювати понад 4 години на день
Було. Сумісник не мав права працювати понад 4 години на день і понад повний робочий день у вихідний день, а протягом місяця — більше половини місячної норми робочого часу (п. 2 Постанови № 245).
Стало. Сумісники можуть працювати повний робочий час. Якщо штатний розпис передбачає 1,0 штатну одиницю, на підставі заяви працівника керівник, якщо згоден, наказом встановлює повний робочий день — 8 годин або більше.
Сумісник не зобов’язаний брати відпустку одночасно з відпусткою за основною посадою
Було. Щорічну відпустку сумісникам надавали одночасно з відпусткою за основним місцем роботи (п. 3 Постанови № 245, п. 6 Положення № 43).
Стало. Сумісник не зобов’язаний брати щорічну відпустку одночасно з відпусткою за основною посадою. Як і раніше, у перший рік роботи сумісник має право використати щорічну відпустку одночасно з відпусткою за основною посадою до того, як відпрацює шість місяців на підприємстві (п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки). Також сумісник має право оформити відпустку без збереження зарплати на термін до закінчення відпустки за основною посадою (п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки).
Керівникам дозволили працювати за сумісництвом
Було. Не мали права працювати за сумісництвом керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів — цехів, відділів, лабораторій тощо, та їхні заступники, за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності (п. 4 Постанови № 245, п. 4 Положення № 43).
Стало. Зазначені посадові особи отримали право працювати за сумісництвом у будь-якій сфері. Водночас вони як посадові особи юридичних осіб публічного права мають не допускати, щоб виник реальний, потенційний конфлікт інтересів (п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII).
Сумісників зрівняли з основними працівниками у підставах звільнення та у праві на вихідну допомогу
Було. Керівники звільняли сумісників з підстав, передбачених законодавством, а також якщо приймали основного працівника чи обмежували сумісництво у зв’язку з особливими умовами та режимом праці, без вихідної допомоги (п. 8 Положення № 43).
Стало. Керівник не має права звільнити сумісника у зв’язку з тим, що приймає основного працівника. Сумісників, як і основних працівників, звільняють із підстав, визначених КЗпП, також їм виплачують вихідну допомогу у випадках, передбачених статтею 44 КЗпП.
Втратив чинність перелік робіт, що не є сумісництвом
Було. Додаток до Положення № 43 визначав перелік робіт, що не є сумісництвом, наприклад, педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік, або інша робота, якщо на основній роботі працівник працює неповний робочий день і отримує неповний оклад, якщо сумарно оплата основної та іншої роботи не перевищує повного окладу за основним місцем роботи.
Стало. Відтепер додаткову роботу слід оформлювати як окремий трудовий договір про роботу за сумісництвом у вільний від основної роботи час або як цивільно-правовий договір про виконання робіт чи надання послуг.
- Керівник може заборонити працівнику працювати за сумісництвом
- Сумісник може працювати понад 4 години на день
- Сумісник не зобов’язаний брати відпустку одночасно з відпусткою за основною посадою
- Керівникам дозволили працювати за сумісництвом
- Сумісників зрівняли з основними працівниками у підставах звільнення та у праві на вихідну допомогу
- Втратив чинність перелік робіт, що не є сумісництвом
